Подорожуючи по глухим куточкам Волині можна побачити різне...
На днях з товаришем подорожували по озерам північної Волині. Одну з ночей ночували в лісі біля озера Горіхове, в трьох кілометрах від білоруського кордону. Вночі десь зовсім поруч гавкав собака. Зранку пішов подивитись туди.
Серед лісу на маленькій поляні стоїть стара хатина. В ній зовсім сама живе баба Настя, їй 86 років. Колись в неї в селі була хата, був чоловік і двоє дітей. Хата згоріла, з чоловіком прожила лише чотири роки - помер, поховала потім і дітей.
Бабусі з села Мале Горіхове допомогають їй : носять продукти, воду, хтось наколе дров. Саме Мале Горіхове теж ледь жевріє - з 20 хат 10 порожніх.
Хата дуже стара, десь куплена і перевезена ще пів-віку назад. Єдине вікно виходить на стіну лісу...
В селі на неї кажуть баба-калічка. Баба сама казала, що на неї находить "трясучка", і сьогодні трясе, і їй давно пора вже бути он там - показує рукою на невидимий цвинтар.